Аби́щиця, -ці, ж. Пустяки, мелочь. Це така абищиця, що не варт і казати.
Бровко, -ка, м. Кличка собаки съ большими бровями. Побачила, що ось лежав у бур'яні бровко муругий. Отари стережуть бровки кудлаті, гавкущі, злющі.
Виквиляти, -ля́ю, -єш, гл. Издавать жалобные звуки. Щоб барабани та не вибивали, щоб і пищалочки та не виквиляли.
Догада́ти, -да́ю, -єш, гл. Догадаться. А Мішка Самійло чогось догадав, за бідного невольника ланцюгами втроє себе приняв, полуночної години дожидав.
Нізвідкіля нар. Неоткуда. нізвідкіля сподіватись грошей великих.
Плюндри, -рів, мн. Желтые ирховые брюки у галицкихъ мѣщанъ.
Помолодитися, -джуся, -дишся, гл. Покрыться тонкими бѣлыми облачками (о небѣ). Помолодилося небо.
Пороспукати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и роспустити, но во множествѣ.
Порушати, -ша́ю, -єш, сов. в. порушити, -шу, -шиш, гл.
1) Двигать, двинуть.
2) Трогать, тронуть. Віл не порушав з ясел жадного стебла. Также и въ нравствен. смыслѣ: Може й Русалку, думаю собі, весна порушить, і піде вона, щоб навтішатися з гаїв, левад та лук.
3) Побуждать, побудить. Як тебе сумління порушило отак зробити?
Потонкий, -а, -е. Тонковатый. Це дошки потонкі.
