Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гила

Гила, -ли, ж. 1) Грыжа. Мил. М. 85. 2) Родъ игры съ деревяннымъ шаромъ (свинкою), который бьютъ палками; также граничная черта въ этой игрѣ. Ив. 13.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 282.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИЛА"
Глиняний, -а, -е. Глиняный. Шевч. 437.
Доро́жник, -ка, м. Раст. Plantago lanceolata. ЗЮЗО. І. 131.
Єдина́чка, -ки, ж. Единственная дочь, то-же что и одиначка 1. Нехай дочка-єдиначка трохи погуляє. Н. п. Рк. Макс. Пещена була така, бо, сказано, — єдиначка. МВ. І. 130.
Копра, -ри, ж. Гной въ глазахъ. Угор.
Нечопити, -плю, -пиш, гл. Хворать, болѣть. І на людей було нездорово се літо, так що й тепер нечоплють.
Письмацький, -а, -е. 1) Принадлежащій грамотею. 2) Принадлежащій плохому писателю. Письмацькі куколі пшениці не зашкодять. К. МБ. II. 119.
Розмежувати Cм. розмежовувати.
Султан, -на, м. Султанъ. Ум. султанчик.
Тирчати, -чу́, -чи́ш, гл. 1) = стирчати. Ус в пів локоть би тирчав. Котл. Ен. 2) Трещать, скрипѣть. Вх. Лем. 473. 3) Кричать (о дроздѣ), трещать (о сверчкѣ). Вх. Лем. 473. Вх. Уг. 271.
Хурта, -ти, ж. = хуртовина 1. Пустіть, добродію ласкавий, у хату заночувати. Хурта така, що крий Мати Божа. О. 1862. IV. 88.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГИЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.