Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гила

Гила, -ли, ж. 1) Грыжа. Мил. М. 85. 2) Родъ игры съ деревяннымъ шаромъ (свинкою), который бьютъ палками; также граничная черта въ этой игрѣ. Ив. 13.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 282.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИЛА"
Бобирь, -ря, м. Рыба: Acerina rossica Pall, ершъ. Шейк. Вх. Пч. II. 18. Ум. бобирець, бобирчик.
Відважити, -ся. Cм. відважувати, -ся.
Дві́чі чис. Дважды. З однії липи двічи лико не деруть. Ном.
Дрохвеня́, -ня́ти, с. Драхва-дѣтенышъ. Ум. дрохвеня́тко. Аф. 394.
Жабу́р, -ру́, м. = жабуріння. (Болото) поржавіло, від жабуру зелене. Греб. 369.
Зашумоті́ти, -мочу́, -тиш, гл. Зашумѣть (въ головѣ). Випили ми по чарці і по другій... зашумотіло у його. О. 1862. І. 48.
Куркати, -рчу, -чиш, гл. Урчать. У череві курчит. Вх. Уг. 248.
Підупасти Cм. підупадати.
Полаз, -зу, м. Каждый изъ случающихся въ филипповскій постъ праздниковъ. Желех.
Скопець, -пця, м. 1) = скоп. Н. Вол. у. 2) Дойникъ, родъ лоханки, кадочки. Шух. І. 251. 3) = копець 1. Конотоп. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГИЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.