Безславний, -а, -е. Безславный, обезславленный. Безславному тяжко сей світ покидать.
Звиха́тися, -хаюся, -єшся, гл. = звиватися 2. Ой матінко-вутко, звихай же ся хутко, бо ми ся звихали, все село звоювали, чикмани поросили, на весілля спросили.
Линтва́рик, -ка, м. Ум. отъ линтварь.
Міть, -ті, ж. = мить. В одну міть Бога згнівите.
Надві́рній, -я, -є. 1) Надворный, находящійся на дворѣ. В надвірній хаті вона готувала печиво. надвірнє ді́ло, — робо́та — работа, производимая, въ дворѣ, въ огородѣ, въ полѣ. 2) Внѣшній, наружный. Сини царства будуть повикидані у темряву надвірню. Христя кинулась до надвірніх дверей. надвірнє ко́лесо. То колесо въ мельницѣ, на которое падаетъ вода. 3) Придворный, состоящій при дворѣ господина. Надвірне козацтво князя Острозького. Даремне на землі і під землею надвірня шляхта палія шукала. надві́рня корогва́. Надворная милиція. 4) — каба́н, свиня́. Неоткармливаемый кабанъ, неоткармливаемая свинья. Надвірніх і три водиться, та годованих нема.
Перекуйовдити, -джу, -диш, гл.
1) = перекудлити.
2) Перебросать, перерыть.
Потворитися, -рю́ся, -ришся, гл. Зариться, желать чего, хотѣть имѣть. Ти ся не потвори на тоту бестію.
Розчиняти, -няю, -єш, сов. в. розчини́ти, -ню́, -ниш, гл.
1) Отворять, отворить, растворять, растворить. Двері розчиняє.
2) Растворять, растворить, дѣлать, сдѣлать закваску для хлѣба. Гречаники розчиняла.
3) Вскрывать, вынимать, вынуть внутренности. Стали розчинять рибу.
Росколотити, -ся. Cм. росколочувати, -ся.
Терпко нар. Терпко. Ум. терпке́нько.
