Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ганяти

Ганяти, -няю, -єш, гл. 1) Гонять, понуждать къ ходу. Хлопці раз-у-раз сюди ганяють волів до водопою. — Його й наняв левади доглядати, проклятих горобців та гав ганяти. Гліб. 2) Гонять, преслѣдовать, травить, сгонять. Ганяють, як солоного зайця. Ном. № 10071. У хаті — хоч вовків ганяй, — холодно. Ном. № 638. 3) Много бѣгать въ хлопотахъ, суетиться. Цілісенький день ганяв сьогодня і нічого не пощастило зробити. — Чого ти ганяєш, як навіжений? 4) Гоняться, добиваться, искать. За великою добиччу ганяє. Макс. (1849). 31.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 271.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАНЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАНЯТИ"
Бідко, -ка, м. пт. Accentor alpinus. Вх. Уг. 227.
Булька, -ки, ж. = бульбашка 1. Бульки, котрі позбігали з кип'ятку і захололи, із їх і стали гори, а меж ними долини. Чуб. І. 39. Аж бульки на воді стають. Фр. Пр. 129.
Бутинок, -нка, м. Полусапожекъ, ботинка. Желех. Ум. бутиночок.
Варт, вартий, -а, -е. Стоющій; стоить. Не варт і річі. Ном. № 6551. Не варт і печеної цибулі. Ном. № 7605. Пусти його, не варт він того. Шевч. 319. Рублів з п'ять варт. Грин. II. 60.
Відтоптати Cм. відтоптувати.
Довга́стий, -а, -е. Продолговатый. Довгастий кінь. Н. Вол. у., Ум. Довга́стенький. Довгастенькі груші. Черк. у.
Кигик, -ку, м. Крикъ чайки. Чайка... пронеслась з кигиком по над Дніпром. МВ. ІІ. 117.
Ме́жка, -ки, ж. Ум. отъ межа.
Поколещина, -ни, ж. = поколесне.
Ужиточний, -а, -е. Полезный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАНЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.