Верлатий, -а, -е. Крикливый.
Вибути Cм. вибувати.
Дружи́ти, -жу́, -жиш, гл. 1) Дружить. З москалем дружи, а камінь за пазухою держи. 2) Поступать по дружески. Другу дружи, а другого не гніви. 3) Женить или отдавать замужъ. Тому сина женити.... тому дочку дружити. 4) — собі. Брать въ жены. В тебе сини в царя служать, царівочку собі дружать, в царя дочку заручили та й додому пригостили. Ум. дружи́тоньки. Мої любі вечерниченьки! Вже ж бо мі на вас не ходитоньки, з панянками не дружитоньки.
Єзуї́т, -та, м. Езуитъ. Болить серце, як згадаєш: старих слав'ян діти впились кров'ю. А хто винен? Ксьондзи, єзуїти.
Заметли́читися, -чуся, -чишся, гл. = замотиличитися.
Зяви, -вів, м. мн. = зябра. Cм. зів 2.
Кип'яч, -чу, м. Кипятокъ.
Нестемки нар. = нестеменно.
Повідлучати, -ча́ю, -єш, гл. Отлучить, разлучить, отдѣлить (многихъ).
Цілинний, -а, -е. Никогда не паханный, дѣвственный. Цілинна земля.
