Дихті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Скоро и тяжело дышать (въ жаркое время). Дихтять вівці. Дихтить чоловік. Лес вивалив язик і зачав дихтіти.
Звоно́чок, -чка, м. 1) Ум. отъ звонок. 2) мн. Раст. Campanula sibirica.
Коб и коби, сз. 1) Если-бы, когда-бы. Коб хліб та одежа, то їв би лежа. Ой коби я зозуленька, щоб я крильця мала, я ж би тую Україну кругом облітала. 2) Какъ. Сухий марець, мокрий май, — буде жито коби гай. 3) Какъ-бы. Пливе човен... коби не схитнувся. 4) Пусть, лишь-бы. Легіні, коби здорові, не конче і журяться про це. Коби зуби, то хліб буде.
Незмовлено нар. Невыразимо, несказанно.
Оббризкати. Cм. оббризкувати.
Осміхатися, -хаюся, -єшся, гл. = усміхатися.
Попоночіти, -чіє, гл. безл. Стемнѣть. Уже попоночіло.
Слізонька, слізочка, -ки, ж. Ум. отъ сліза, сльоза.
Спом'янути, -ся. Cм. споминати, -ся.
Ухитнутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Пошатнуться. 2) Уклониться, отшатнуться, освободиться изъ рукъ. Хотів бігти, — не зміг ухитнутись з її ручок зомлілих.
