Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гарапник

Гарапник, -ка, м. Плеть, арапникъ. Рудч. Ск. II. 183. Шух. І. 292. Гарапник тройчатий. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 105).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 272.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРАПНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРАПНИК"
Голина, -ни, ж. Отборный зерновой хлѣбъ (кромѣ овса). Угор.
Заколо́ти, -лю́, -леш, гл. 1) Заколоть. Занудило коло серця, закололо в боку. Шевч. 68. Злякався — аж у п'яти закололо. Ном. № 4386. 2) Заколоть, убить колющимь оружіемъ. 3) Зарѣзать (о свиньяхъ). Прийди, серце Миколю, поросятко заколю. Чуб. V. 11.
Капустниця, -ці, ж. = капу́ста 3. Кусок хліба на полиці киця не доїла, капустниця під лавкою іще не скисліла. Грин. III. 327.
Кей = ке. Кей сюди. Харьк. у.
Пацятник, -ка, м. Матка у свиньи. Желех. Вх. Зн. 47.
Понагартовувати, -вую, -єш, гл. = нагартувати.
Порозламувати, -мую, -єш, гл. Разломить (во множествѣ). Хоч би вже по цілому періжку дітям дала, а то по половинці порозламувала. Славяносерб. у.
Скокнути, -кну, -неш, гл. = скікнути.
Устенок, -нку, м. 1) Входное отверстіе въ рыболовномъ снарядѣ, наз. котець (Cм.). Браун. 15. Cм. вустенок. 2) Узкое входное отверстіе въ загородѣ для овецъ. О. 1862. V. Кух. 38.
Ціцаня, -ні, ж. = цицуля. Вх. Лем. 480.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАРАПНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.