Зарікат́ися, -ка́юся, -єшся, сов. в. заректи́ся, -чу́ся, -че́шся, гл. Давать, дать зарокъ, обѣтъ. Я не зарікаюсь з бусурманами ще лучче побиться. Не зарікайся всього робити, тільки свого уха вкусити. Зарічуся та й не піду до чужої жінки.
Кволитися, -люся, -лишся, гл.
1) Быть больнымъ, хирѣть. Вона й кволиться вже, — нездужає.
2) Жаловаться на боль. Перед товариством сором кволитися, а дома заляжу до завтрого. Почав кволитись, що в боку болить.
Малолю́ддя, -дя, с. Малолюдіе.
Наниза́ти Cм. нанизувати.
Пробазікати, -кає, -єш, гл. Проболтать, проговорить.
Сіпнути, -ся. Cм. сіпати, -ся.
Статечний, -а, -е. Постоянный, степенный, солидный, порядочный, благоразумный. Єсть багато людей і статечних, і значних, що залицяються на тебе. . Сватай мене, козаченьку, я дівчина статечна. Маєш ти розум, маєш ти статечний. Держися війська все середнього і козаченька все статечного.
Твердко нар. = твердо.
Устригти, устрижу, -жеш, гл. 1) Отстричь, отрѣзать. 2) Сдѣлать, отхватить. Він мир вам славний устриже.
Чудний, -а, -е. Странный, смѣшной. Семен Палій той був на все село чудний та дивний. Чудний як бублик: кругом об'їси, а в середині нема нічого. Ой приснився королевичу чудний-дивний сон. Ум. чудне́нький.
