Господарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. 1) Владѣть, хозяйничать. А хто дома, той господарює. Та що ж з тієї хати, коли там господарює лихо та недоля. 2) Господствовать. Нехай над світом той господарює в кого душа міцна в міцному тілі, хто правду правим, чистим серцим чує, хто в слові честен, непохибен в ділі.
Зверх нар. Поверхъ, сверхъ. Не попав же я в двері, та в стовп головою, господиня те все чула — та зверх коцюбою. Один зверх одного.
Кумелем піти. Перекувыркнуться. Cм. комель.
Одужати Cм. одужувати.
Потомний, -а, -е. , пото́мній, -я, -є. Будущій, грядущій. (Будинки) цілі і кріпкі і ще постоять для потомнього часу.
Розгасатися, -саюся, -єшся, гл. Разбѣгаться.
Розляскатися, -каюся, -єшся, гл. Приняться щелкать (кнутомъ).
Торчок, -чка, м. Раст. Helvella esculenta Pers.
Трупіна, -ни, ж. Слои древесины.
Угорно нар. = огурно. Син не хотів уклонитися, і угорно драв головку увишень, як мати нахиляла.
