Балабонити, -ню, -ниш, гл. Звонить, бренчать (напр., бубенчиками, погремушкой).
Балка, -ки, ж. Степной оврагъ. Вовки по тернах, по балках жовту кість жвакували. Дума. Вийшов в поле геть од шляху, у балку спустився. Ум. балочка.
Богатіти, -тію, -єш, гл. = Багатіти.
Бурдюг, -га, бурдюк, -ка, м. = бордюг 1. Їхав чоловік рябими волами та найшов бурдюг з пирогами. Ніхто не наливає нового вина в старі бурдюки. Бурдюки бити. Шалить. Ум. бурдюжок.
Здви́жжя, -жя, с. = здвижовина.
Маня́чити, -чу, -чиш, гл. = маячити. Далеко над Россю манячив якийсь магазин з червоної цегли. Образ за образом манячать, минаються, десь зникають.
Непричком и непричкома, нар. Точно, будто, сказать-бы. Купив, пане, коняку, а у неї під хвостом, непричкома як панська шапка.
Однорал, -ла, м. Генералъ. Де мій милий ночує? Ой ці з одноралом въ чужім краю на залозі? Голов. І. 285.
Після нар. Послѣ. Після великодних святок. після чого, въ вопросительныхъ предложеніяхъ, кромѣ основного значенія, употребляется еще въ значеніи: отчего, почему. Не знаю що і після чого старі сумують.
Скалитися, -люся, -лишся, гл. Скалиться. Скалиться, як собака на висівки.
