Бичова, -ви, ж. Припрягиваніе добавочныхъ лошадей или воловъ.
Відступатися, -паюся, -єшся, сов. в. відступитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Отходить, отойти, сходить, сойти съ дороги. Одступіться, вороги, із князевої дороги. Еней від неї одступався, поки зайшов через поріг. 2) Отступаться, отступиться, отстраняться, отстраниться. Як у сироти пшениця родила, тоді сироту родина любила, а як у сироти кукіль уродився, тоді од сироти ввесь рід одступився.
За́міжжю нар. Замужемъ. Мати вже тоді були, кажуть, заміжжю. Вона в чужому селі заміжжю.
Колихання, -ня, с. Колебаніе, качаніе.
Кровець, -вця́, м. Скрытое мѣсто; убѣжище; притонъ. Увірка (= білка) наносит оріхи до дупляка, до крівця.
Медо́ви́й, -а, -е. Медовый, медвяный. Браго ж моя, бражечко медовая, з ким я тебе пити буду молодая?
Мертв'я́щий, -а, -е. Умертвляющій, убивающій. цілюща та мертв'я́ща вода. Живая и мертвая вода (въ сказкахъ).
Наздо́птувати, -тую, -єш, сов. в. наздопта́ти, -пчу́, -чеш, гл. Наступать, наступить ногой. До Дмитра — «а мошки, бо тя перескочу»! а по Дмитрі — «а кота, бо тя наздопчу».
Теплощі, -щів, ж. Теплыя тѣла, тѣла задерживающая теплоту.
Тяма, -ми, ж. Пониманіе, понятіе, соображеніе, смышленность, умѣніе, смѣтка. Нема тями й воза помазати. Та воно б то й зробили як слід, та чорт-ма тями. Має тяму до римарства. не при тямі. Не въ своемъ умѣ. Не повно ума, не при тямі.
