Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гарикання

Гарикання, -ня, с. Ворчаніе, придирчивость.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРИКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРИКАННЯ"
Бріха́ч, -ча́, м. = Черева́нь. Вх. Лем. 394.
Крет, -та, м. = кріт. Вх. Лем. 428.
Нинька нар. = нині. Вх. Зн. 41.
Платити, -чу́, -тиш, гл. Платить.
Погуляння, -ня, с. 1) Гуляніе, хожденіе куда либо въ свободное время. У неділю одпрохалась якось у батька на погуляння. Вийшли ми за село, на могилу. МВ. І. 85. 2) Охота; война. Як поїхав королевич на погуляннє, та покинув Марусеньку на горюваннє. Чуб. V. 767. Як приїхав Василь з погуляння: пані-матко, де моя Галя? Чуб. V. 703. А Мазепенко... зібрав свою ватту, — гайда в степ! да й забушував. Гей, каже, царю, давай на погуляннє! Петро жахнувся: знав, що ніякою силою не одоліє. ЗОЮР. І. 118. 3) Пирушка, гульба. Узяв вісім п'ятаків на погуляння. Новомоск. у. Ум. погуля́ннячко. З погуляннячка йду, я нікого не боюся. МУЕ. III. 138.
Приговорити Cм. приговорювати.
Риги, -гів, м. мн. 1) Рыданіе. 2) Рвота. Лохв. у.
Уляпати, -ся. Cм. уляпувати, -ся.
Човничок, -чка, м. Ум. отъ човен.
Щасливе нар. = щасливо. Най вас Бог щасливе провадить. Ном. № 11885.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАРИКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.