Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

монька

Мо́нька, -ки, ж. Ум. отъ мо́ня.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 444.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОНЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОНЬКА"
Дві́сті, двохсо́т, чис. Двѣсти. Єв. Мр. VI. 37. Покидаю тобі, молода дівчино, козаченьків двісті. Мет. Вона мене добре знала, на сто рублів повіряла, а на двісті прищитала, сірі воли грабувала. Чуб. V. 1093.
Допані́ти, -ні́ю, -єш, гл.до чо́го. Сдѣлаться бариномъ до того, что..., стать такимъ бариномъ, что.... Допаніли до того, що й хати підмести не зумієте. О. 1862. У. 47.
Законова́лити, -лю, -лиш, гл. Залѣчить, заморить лѣченіемъ.
Нала́пувати, -пую, -єш, сов. в. нала́пати, -паю, -єш, гл. 1) Нащупывать, нащупать, находить, найти ощупью. Тільки мацають по столу (сліпі), ніяк не налапають тієї миски. Мнж. 92. 2) Ловить, наловить, хватать, нахватать. Пошли дурня по раки, а він жаб налапа. Ном. № 6577.
Побілювання, -ня, с. Побѣлка.  
Поженитися, -нимося, -теся, гл. Жениться (о многихъ); вступить въ бракъ. Ну, тепер ми всі поженились, — як би нам шуряка оженить. Рудч. Ск. І. 86. От поженились вони собі (дівка й парубокъ). Чуб. II. 546.
Спаруватися, -руюся, -єшся, гл. Жениться, выйти замужъ, вступить въ бракъ. На всеїдній у неділю вона спарувалась з сліпим своїм. Шевч.
Туманитися, -ниться, гл. Показываться туману, дѣлаться туманно. Ой хмариться, туманаться і дощ капотить. Н. п. Харьк.
Хамінок, -нка, м. Чортъ. Ном. № 13996.
Хи-хи! меж., выражающее смѣхъ. Хи-хи-хи! зареготавсь о. Хведор. Левиц. І. 136.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОНЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.