Бурун, -на, м.
1) Балъ (въ морѣ, рѣкѣ). Як розгуляється погода та проти вітру як пожене буруни, то дуб грає по бурунах то вгору, то вниз, як віз по балках.
2) Сугробъ. Ти ба, буруни які понамітало.
Вернисонце, -ця, с. раст. Lupinus caeruleus.
Ви́лагодити, -джу, -диш, гл. Уладить, устроить какъ должно. Як баба зна добре, то вилагодить як слід.
Має́тний, -а, -е. Зажиточный.
Оксамит, -ту, м. 1) Бархатъ. Чорним оксамитом руки вкрила. У золоті, в оксамиті мов та квіточка укрита, росла я, росла. 2) Раст. Aquilegia vulgaris L. 3) — коштовий. Раст. Thaliatrum strictum Andrz.
Порошник, -ка́, м. Рогъ для пороха.
Потьопати, -паю, -єш, гл. Пойти, шлепая по грязи.
Слиж, -жа, м.
1) = сляж. Сімсот соколят на одній постелі сплять. — Слижі на горищі.
2) Рыба Cobitis barbatula, голецъ.
Уговтувати, -тую, -єш, сов. в. уго́втати, -таю, -єш, гл. Уговаривать, уговорить. Уговтає так дівчину, що й принесе вона льоду.
Цвях, -ха, м. Гвоздь. Під'їхавши гості під бряму, почали грукати в цвяхи. Желізними цвяхами руки пробивали, на його голову терня клали. Труну збудували.... золотими цвяхами побивали. Ум. цвяшок.