Биґи збивати = Байдики бити.
Гидчати, -чаю, -єш, гидшати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться хуже, гаже. Важко, нестерпуче бути харцизом! З кожним днем гидшає.
Деся́тничка, -ки, ж. Жена десятника.
Мазе́па, -пи, об. Первоначально то-же, что и замазура, — замараха, а затѣмъ вообще неопрятный, грубоватый и простоватый человѣкъ, вахлакъ, простакъ, простофиля, глупецъ. У нас у селі мазепою лаються: от як дурна людина, чого не зрозуміє, так кажуть: ах ти мазепа! (Срав. персидское прилагат. «Мâзепâ», дословно значащее — хребтоногій, а переносно — неповоротливый, неуклюжій. ).
Морга́ння, -ня, с. Морганіе, миганіе.
Обдирати, -ра́ю, -єш, сов. в. обдерти и обідрати, -деру, -ре́ш, гл.
1) Обдирать, ободрать.
2) Грабить, ограбить. Мужика вдень обдери, а вночі обросте. Церкву обдирає, а корчму латає.
Перекрити Cм. перекривати.
Роскувати, -ся. Cм. росковувати, -ся.
Самобійка, -ки, ж. О саблѣ: сама рубящая (въ сказкахъ). Шабелька-самобійка така, що скільки війська не буде, — все сама побє.
Учиняти, -няю, -єш, сов. в. учинити, -ню, -ниш, гл.
1) Дѣлать, сдѣлать, совершать, совершить. Ой, хворцю! Що ти учинила. Спасибі вам, панове молодці, преславні запорожці, за честь, за славу, за повагу, що ви мені учинили. учинити во́лю. Cм. воля.
2) Поступать, поступить, сдѣлать. Ой не гаразд запорожці, не гаразд вчинили. Так ми добре, брате, учиниш, свого найменшого брата попросімо.
3) Заквашивать, заквасить, сдѣлать закваску (для тѣста, квасу). Учинили вони квас. От вона взяла, ріденько вчинила, ріденько підбила, ріденько й замісила. На чужий коровай очей не поривай, а рано вставай та собі учиняй.
