Випуст, -ту, м. Мѣсто возлѣ села, куда выпускаютъ скотъ. У самбурців великий випуст, а у нас ніде скотині попастись, як не на толоці.
Жи́жкати, -каю, -єш, гл. Жить, существовать. Не довго вже мені жижкати, не сьогодня — завтра смерть.
Ли́стка, -ки, ж. = листа.
Перероб, -бу, м. Работа сверхъ уговора. Два дні було переробу в мене за ним.
Покохати, -ха́ю, -єш, гл.
1) Полюбить. Щиро покохала його наша гордовата Катря.
2) Выростить, взлелѣять. Як би йому воля, то б він які роги покохав.
Полумінь, -ні, ж. = полум'я.
Пригачувати, -чую, -єш, сов. в. пригатити, -гачу, -тиш, гл. Запруживать, запрудить (нѣсколько?) А я тую криниченьку притчу.
Селезень, -зня, м. 1) Селезень. Пливи, пливи, селезню, против води тихо. Ум. селезник, се́лезничок. Не наступай, селезнику, уточці на крильця. 2) Знакъ отъ удара по льду, когда ледъ въ ударенномъ мѣстѣ трескается, но не выбивается. Дід вибрав чистеньке на льоду містечко, як учеше ковизькою, — так селезень і вкипів. 3) Узоры, намерзшіе на оконномъ стеклѣ.
Сердак, -ка, м. Верхнее теплое суконное платье галицкихъ крестьянъ, расшитое шнурками.
Чернечий, -а, -е. = чернецький. Чернеча злоба до гроба. Надів на себе рясу чернечу.
