Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

моня

Мо́ня, -ні, ж. Дѣтск. Молоко. О. 1861. VIII. 8. Ум. мо́нечка, мо́нька.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 444.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОНЯ"
Будячок, -чка, м. Ум. отъ будяк.
Бухтіти, -тію, -єш, гл. 1) Пылать, вспыхивать. Вогні бухтіють. Харьк. 2) Глухо звучать. Бубон бухтіє. Мир. ХРВ. 341.
Високодумно нар. Гордо, высокомѣрно.
Же́стер, -ру, м. = жостір.
Замести́, -ся. Cм. заміта́ти, -ся.
Коненя, -ня́ти, с. Ум. отъ коня́.
Оріхарь, -ря, м. = лускогоріх. Вх. Лем. 444.
Піввідерко, -ка, с. Полуведро.
Поверх 2, -ху, м. 1) Поверхность. 2) Этажъ. На п'ятий поверх свій як мога поспішили. К. Дз. 147.
Стокрівця, -ці, ж. Раст. Hypericum perforatum. Вх. Лем. 470.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.