Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

морочити

Моро́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Одурять, лишать сознанія. Марево, паноче, увесь світ мороче. Ном. № 3059. 2) Забивать голову, надоѣдать приставаніями. Не мороч мені голови, бо вже й так обертом ходе. Подольск. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 446.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОРОЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОРОЧИТИ"
Вартовничий, -чого, м. = вартівник. Желех.
Вдівонька и вдівочка, -ки, ж. = удівонька, удівочка.
Відцвісти, -ся. Cм. відцвітати, -ся.
Захи́стя, -тя, с. = захист 1. Захистя инше ти знайшов. Щог. Сл. 105.
Лю́лі-лю́лі, меж. Баюшки баю. Чуб. V. 446. Ой люлі, люлі, моя дитино. Шевч. 481. Ой ну люлі, люлі! Чужим дітям дулі, а нашому калачі, щоб спав і вдень, і вночі. Мет. 3. Ум. люлечки. Люлі-люлечки.
Підсусіджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. підсусідитися, -джуся, -дишся, гл.до ко́го. Жить, находиться у кого въ положеніи підсусідка. До його всі підсусіжувалися. Драг. 218.
Подрібити, -блю́, -биш, гл. = подробити. Ангель і сказав: возьми ж їх та подріби та й закопай у яму. Рудч. Ск. І. 34.
Позатикуватися, -куюся, -єшся, гл. Утыкать, украсить себѣ голову цвѣтами. Бувало, позатикуємося квітками. Богод. у.
Позмітувати, -тую, -єш, гл. 1) = позмітати. Усе позмішувано, позгрібувано. Г. Барв. 193. 2) Сбросить съ чего (во множествѣ). Пішов, тото позмішував з себе, іде... обідраний. Гн. І. 52.
Провести, -ся. Cм. проводити, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОРОЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.