Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

морочитися

Моро́читися, -чуся, -чишся, гл. 1) Кружиться (о головѣ). Чогось моя головонька морочиться. Чуб. V. 71. 2) Хлопотать, возиться. Морочивсь, морочивсь, нічого не вдіє. Драг. Страх мені не хочеться з старим дідом морочиться. Шевч. 159.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 446.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОРОЧИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОРОЧИТИСЯ"
Белеґа, -ґи, ж. Экскрементъ коровы. Вх. Зн. 2. Также во мн. ч. белеґи. Шух. І. 24.
Гайдати, -даю, -єш, гл. Играть на флейтѣ. Угор.
Глинястий, -а, -е. 1) Глинистый. Земля єсть всяка: глиняста, пісковата, чорноземля. Ком. Р. І. 9. 2) Цвѣта желтой глины. Глиняста курка. Богодух. у. Кінь глинястий. Вх. Лем. 403.
Гребі́ночка, -ки, ж. 1) Ум. отъ гребінка. 2) Родъ орнамента въ вышивкѣ. Залюбов.
Допе́внити, -ся. Cм. доповняти, -ся.
Зцапіти, -пію, -єш, гл. Глупымъ сдѣлаться, одурѣть (какъ козелъ). Желех.
Рінь, ріні, ж. Крупный песокъ, гравій. Камен. у. Гол. Од. 62. Рінь відається їй в нозі. Гол. III. 197.
Спильна нар. Пристально. Спильна на синєє море собі поглядає. АД. І. 188. Ум. спильненька.
Титарь, -ря, м. Церковный староста, ктиторъ. У костьолі — у титаря. Шевч.
Хлібеня, -няти, с. Хлѣбецъ, небольшая коврижка хлѣба. Як виймеш хліб з печі, так розломи хлібеня. Грин. II. 25.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОРОЧИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.