Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

монькати

Мо́нькати, -каю, -єш, гл. Часто говорить мо́ня, просить молока (о дѣтяхъ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 444.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОНЬКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОНЬКАТИ"
Вівсюг, -га, м. и вівсюга, -ги, ж. Раст. Avena fatua L. ЗЮЗО. І. 113. Вх. Пч. І. 9.
Гребена́тий, -а, -е. Имѣющій гребень. Кури білі, чорні, гребенаті. Мил. М. 51.
Заножи́ти, -жу, -жи́ш, гл.но́ги. Двигать ногами съ цѣлью идти? Встрѣчено въ народной поговоркѣ: Лізе кусіка з-за сусіка, зуби зазубила, очі заочила, руки заручила, ноги заножила. Зоря 1883, стр. 223.
Клишавий, -а, -е. Косолапый. Клишавий кінь. Н. Вол. у.
Маківни́к, -ка, м. Лепешка изъ меду и маку. Ум. маківничок. Тая бубличка їй дає, друга маківничка. МВ. І. 48.
Можновла́дський, -а, -е. = можновладницький.
Плавачка, -ки, ж. Промыслъ сплавленія дерева. Вх. Зн. 49.
Пополювати, -люю, -єш, гл. Поохотиться.
Теплішати, -шаю, -єш, гл. Становиться теплѣе.
Чаклій, -лія, м. = чаклун. Волч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОНЬКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.