Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

морока

Моро́ка, -ки, ж. 1) Хлопоты, затрудненіе, возня. Та й набрались ми мороки коло неї! Левиц. І. Багато мені мороки буде! 2) Темная сила. Побила б їх морока! Ном. № 3741. Морока його знає. Ном. № 7843. 3) Игра въ шесть палочекъ, сложенныхъ такъ, что трудно ихъ разнять. 4) мн. моро́ки беруть (кого́). Приходить въ безпамятство. Мороки вже беруть слабого.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 446.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОРОКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОРОКА"
Вимести Cм. вимітати.
Здійми́ти, -му́, -меш, гл. здійняти.
Коропавка, -ки, ж. = коропа. Вх. Зн. 24.
Луза́тися, -заюся, -єшся, гл. Лущиться. Сире насіння погано лузається. Чернигов. у.
Можновла́дець, -дця, м. Вельможа. Своє давняшнє руське княже право оддав король неситим можновладцям. К. Бай. 73.
Побічній, -я, -є. 1) Боковой. 2) Посторонній. Побічня служба. Левиц. Пов. 52.
Порадник, -ка, м. Совѣтникъ. К. ЧР. 131. Мій батеньку, мій старесенький, мій пораднику дорогесенький. Мил. 180. Не порадник він, а щирий зрадник. Ум. порадничок. Мій таточку, мій порадничку. Мил. 184.
Приржавіти, -вію, -єш, гл. Покрыться слегка ржавчиной.
Прохоріти, -рію, -єш, прохорува́ти, -ру́ю, -єш, гл. = прохворіти.
Флюта, -ти, ж. Мокрый снѣгъ. Вх. Зн. 75.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОРОКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.