Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

морґувати

Морґува́ти, -ґую, -єш, гл. Дѣлить на морги.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 444.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОРҐУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОРҐУВАТИ"
Безбожний, -а, -е. Безбожный, жестокій, злой, не боящійся Бога. Безбожні басурмани набігали. Дума. Безбожні ушкали налетіли. Дума. Ірода безбожного не виділи. Чуб. ІІІ. 342.
Белеґа, -ґи, ж. Экскрементъ коровы. Вх. Зн. 2. Также во мн. ч. белеґи. Шух. І. 24.
Виділити Cм. виділяти.
Гуркотли́вочка, -ки, ж. Ласкат.: воркующая. Чи забула, голубонько-гуркотливочко, чого бігла сюди? МВ. ІІ. 114.
Загрузи́ти, -жу́, -зи́ш, гл. = згрузити. Черк. у.
Мовча́зність, -ности, ж. Молчаливость; молчаніе. Мир. Пов. І. 160.
Обскакати Cм. обскакувати.
Уламок, мку, м. Обломокъ, отломокъ. Взяв він уламок од чистого злота. Щог. В. 152.
Унуків, -кова, -ве Внуковъ. Ждала баба внукового книша, та вилізла душа. Чуб. І. 301.
Штаґа, -ґи, ж. 1) Приспособленіе, при помощи котораго кожевникъ развѣшиваетъ кожу надъ чаномъ. Вх. Зн. 83. 2) Въ мельницѣ: деревянный брусъ, въ который вставляется конецъ веретена шестерни. Черн. у., Сумск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОРҐУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.