Вила, вил, с. мн. 1) Вилы (земледѣльческій инструментъ). Приткнув, як ужа вилами. А Кавель узяв та й заколов вильми Авеля. се ще вилами писано. Еще очень мало вѣроятности, чтобы это совершилось. говіти на вилах. Говѣть на шестой недѣлѣ поста. Коли говітимеш? — На вилах. (На шостому тиждні, бо вже виляла-виляла, та далі нікуди, бо на останньому і ніколи, і служба довга). 2) Развилье, разсохи — отдѣльно или какъ часть различныхъ снарядовъ, напр. сак имѣетъ вила, на которыхъ виситъ сѣть. 3) Уголъ, образуемый пересѣченіемъ двухъ рѣкъ, дорогъ и пр. Ум. ви́лка, вилочки. На Юрія сіна кинь, та й вилка закинь.
Зімува́ти, -му́ю, -єш, гл. 1) Зимовать. Діти, діти! добре з вами вліті, а зімувати то горювати. — зіму. Проводить зиму. Де ж ти, хмелю, зіму зімував ? 2) Содержать зимой. Ой прийде зіма, лихая годинонька, нічим волів тобі зімувати буде.
Крижанка, -ки, ж. = крижавка.
Мша, мші, ж. Католическая обѣдня.
Пакоси, -сів, м. мн. ? Стара за білі пакоси вхопилась.
Пересипатися, -паюся, -єшся, гл. Заниматься пересыпаніемъ. Василь став як мала дитина пісочком пересипатись.
Примедикувати = приметикувати, -кую, -єш,, гл. Придумать, приспособить. Треба примедикувати так клямку до дверець, щоб свині не одчинили.
Тарганитися, -нюся, -нишся, гл. Тащиться. Куди мені тарганитися, старому, по бабу?
Уростич и уростіч, нар. Въ, разныя стороны, вразсыпную. Турки не стямились да вростич. Коні, як почують чорта, то вростіч.
Цмокотіти, -кочу, -тиш, гл. = чв'якотіти. Мокра нива: як ідеш, то цмокотить: цмок, цмок.
