Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

морок

Мо́рок, -ку, м. 1) Мракъ. Обгорнув (Оврама) морок великий. К. Густий морок скрізь по хатах, густіший в будинках, що нема душі живої в сестрах українках. К. Досв. 40. Нехай його густий обійме морок. К. Іов. 2) Чортъ, нечистая сила. Cм. морока 2. Чуб. І. 196.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 446.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОРОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОРОК"
Барабосити, -шу, -сиш, гл. 1) Болтать, балагурить, калякать. Лохв. у. 2) Бить ладонями по спинѣ въ игрѣ въ ярки. Ив. 34.
Блазенський, -а, -е. Шутовской, дураческій. К. Дз. 175.
Виплутуватися, -туюся, -єшся, сов. в. виплутатися, -таюся, -єшся, гл. Выпутываться, выпутаться. Ніяк з.... очеретяного коріння не виплутається. Стор. II. 69.
Карок, -рку, м. = карк. Казав орел закликати крука до росправи: крука ведут, в карок го б'ют, не дают поправи. Гол. 11. 502.
Новомодній, -я, -є. Новомодный. Вас. 210.
Переквилити, -лю́, -лиш, гл. Перестать квилити.
Поперехрищувати, -щую, -єш, гл. То-же, что и перехрестити, но во множествѣ.
Трясучка, -ки, ж. 1) Лихорадка. Угор. 2) Раст. Brisa media L. ЗЮЗО. І. 114.
Филозофиста, -ти, м. = философ 2. Філозіфіста наївся тіста, взєв коралі, пішов далі. Вх. Зн. 75.
Хлюпати, -паю, -єш, гл. Плескать, расплескивать жидкость.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОРОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.