Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

морочливий

Моро́чливий, -а, -е. Хлопотный, затруднительный, головоломный. Не морочлива праця. Подольск. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 446.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОРОЧЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОРОЧЛИВИЙ"
Безостий, -а, -е. О колосьяхъ: безъ остей, безъ усовъ. Безоста пшениця.
Гарбичка, -ки, ж. Ум. отъ гарба.
Доча́пати, -паю, -єш, гл. Добраться, волоча ноги, съ трудомъ. Присмерком дочапали до хутора. МВ. (О. 1862. ІІІ. 52).
Назга́д нар. Напамять.
Пересолити Cм. пересолювати.
Повдовіти, -вію, -єш, гл. Овдовѣть. Перепеличенька повдовіла, заміж іти захотіла. Чуб. V. 1127.
Приярок, -рку, м. Небольшой оврагъ, отрогъ оврага. Лохв. у.
Спідсісти, -сяду, -деш, гл.кого. Занять чье мѣсто, замѣнить кого. Чуб. VI. 20.
Сповіряти, -ряю, -єш, сов. в. сповірити, -рю, -риш, гл. 1) — на кого. Довѣрять, довѣрить кому. На діда Бутурлаку усі свої маєтки сповіряє. КС. 1904. I. 279. 2) — кому. Повѣрять, повѣрить, сообщить что кому. Своїх намірів він не сповіряв дома нікому. Мир. Пов. І. 161. То Христя ж, коли так, усе роскаже, що сповірила їй подруга. Мир. Пов. II. 93.
Шкаред, -ди, ж. = шкарідь. Вх. Лем. 485.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОРОЧЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.