Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

маґіль

Ма́ґіль, -ґлю, м. 1) Катокъ (для бѣлья). На шнурах вішана, на маґлі тачана. Гол. 2) Часть ткацкаго станка. Cм. верстатМУЕ. III. 17.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 396.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАҐІЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАҐІЛЬ"
Вискаляти, -ля́ю, -єш, сов. в. вискалити, -лю, -лиш, гл. Оскаливать, оскалить. Вискалив зуби, як собака. Ном. № 12639. Хоч убий москаля, то він зуби вискаля. Ном. № 829.
Гу́діння 1, -ня, с. Порицаніе, осужденіе. Cм. гудити.
Догріба́ти, -ба́ю, -єш, сов. в. догребти́, -бу́, -бе́ш, гл. Догребать, догресть.
Каруца, -ци, ж. 1) Карета. Я тобі подарую... і оціх коней, і каруцу. Чуб. II. 565. 2) Гуцульскій экипажъ: глубокій ящикъ на двухъ колесахъ, въ который собираютъ навозъ, а затѣмъ вивозять на ноле. Шух. І. 106. Вивозить каруцами гній. Шух. І. 145.
Кукулюх, -ха, м. Улитка. Kolb. І. 54.
Ма́ти I, -тері, мн. матері, ж. Мать. Есть у мене батько і рідная мати. Мет. 94. Тілько в світі правди, що рідная мати. Н. п. мати божа. Богоматерь. головата мати. Мать на свадьбѣ. Маркев. 108, 109. старша мати. Настоятельница монастыря. К. ПС. 118. скарбова мати. Монахиня, завѣдывающая монастырскимъ хозяйствомъ. К. ПС. 108. Ум. матка, матінка, матінонька, матіночка, матонька, маточка, матуня, матуся, матусенька, матусечка. Мил. 200. Поклонися матоньці низенько у ніжки. Мет. Cм. также: мама, мамка, мамуня, мамуся, мамусенька, неня, ненечка, ненька.
Навпо́мірки нар.нести́. Нести ведро вдвоемъ, поддерживая коромысло съ двухъ сторонъ въ то время, какъ ведро находится посрединѣ коромысла. Он малі дівчата несуть відро води навпомірки.
Осоромляти, -ляю, -єш, гл. = осоромити. Зазнаю я ту ніч прокляту, як осоромляли ви хату. Греб. 338.
Приколень, -льня, м. 1) Небольшой колокъ, прикрѣпляющій жердь къ крышѣ. Міусск. окр. 2) = прикол. Найди приколень, що коня припинають, і вийми його із землі. Чуб. І. 74. 3) Часть кола, вбитая въ землю. Шух. І. 74.
Служениця, -ці, ж. = служебка. Ой брате мій Андрієчку, найми собі служеницю. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАҐІЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.