Возове, -вого, с. Натуральная повинность въ видѣ перевозки чего-либо. Возове одбудеш, шість віз привезеш колод.
До́лочко, -ка, м. Ум. отъ I. Діл.
Іста, -ти, ж. Капиталъ, основной капиталъ. Купимо (хліба)... й станемо продавати... Як виручимо свою істу та й мотнемось, купимо у Рассєі подешевше та вп'ять з баришем будемо продавати. Як так робити, то гроші потратимо, а не тільки прибили не буде, та й істу утеряємо.
Недобачливий, -а, -е. Съ слабымъ зрѣніемъ.
Побирати, -ра́ю, -єш, гл. Брать. сум нас побирав. Насъ охватывала печаль.
Поцвічити, -чу, -чиш, гл. Поучить, пошкодить.
Прощальний, -а, -е. 1) Прощальный.
2) — молитва. Разрѣшительная молитва.
Ублагати, -га́ю, -єш, гл. Умолить; умилостивить. Росердила миленького, да вже не вблагаю; хоть вблагаю, не вблагаю, да вже не такого. Та святих отіх благала, — таки ж ублагала.
Фудити, -джу, -диш, гл. Бросать, швырять. .
Чережний, -а, -е. Очередной.
