Вилюжка, -ки, ж.
1) Волнистая линія, — напр. въ орнаментѣ писанокъ.
2) Искривленіе. Тут скрізь гони однакові, тільки в однім місці вилюжка.
Дячкі́в, -ко́ва, -ве. Принадлежащій дьячку. А я хлопець, дячків син.
Казан, -на, м. Котелъ. Нехай наш казан закипить іще і з другого боку. Як у казані кипить. посл. ум. казано́к, -казаночок, -казанчик. Наймит роспалив багаття, повісив казанок і почав варити кашу. Пойди ти до річки Самарки, до криниці Салтанки, казанок у руки взявши. Вітер віє, повіває, казаночок закипає.
Обийстя, -тя, с. Усадьба. Подивився він у своїм обийстю, — аж у нього все жито в засіках.
Осмутніти, -ні́ю, -єш, гл. Опечалиться, сдѣлаться грустнымъ. Осмутніє і похмурий такий стане.
Ричати, -чу́, -чи́ш, гл. = рикати.
Роскомашувати, -шую, -єш, гл. Разбрасывать, сорить деньгами.
Росходитися 2 Cм. росходжуватися.
Самосил, -ла, м. 1) Самовластитель. Цей губернатор в губерні самосил. 2) Раст. Teucrium chamaedrys L.
Сколихати, -шу́, -шеш, гл. Заколыхать, убаюкать. А ти, корабель новий, сколиши моїх синів.
