Блиснути, -ну, -неш, гл. 1) Блеснуть, сверкнуть. Блиснем шаблями, як сонце з хмарі. Чуб. І

Єлове́ґа, -ґи, ж. Двухлѣтняя овца, не имѣющая ягнятъ. Вх. Зн. 7.

Каблучка, -ки, ж. Ум. отъ каблука. 1) Кольцо вообще какое-бы то ни было — металлическое или изъ иного матеріала. 2) Кольцо, перстень. Подарував золоту каблучку. Грин. III. 69. Од'їзжаючи приказував Онилці, надіваючи на палець каблучку. Г. Барв. 204. Не гарбузом тут пахне, коли сама дала війтенкові каблучки. К. ЧР. 297, 298. 3) Сплетенное изъ дерева кольцо, которымъ прикрѣпляются ворота къ столбу въ глухомъ концѣ, а также то, которымъ запираются ворота на другомъ концѣ путемъ набрасыванія каблучки на столбъ и на ворота. Чуб. VII. 392. Коли ходиш у ворота, — накидай каблучку. Мил. 81. 4) Сплетенное изъ дерева или изъ сыромятной кожи, иногда желѣзное кольцо, которымъ ярмо прикрѣпляется къ дышлу. Чуб. VII. 405, 406. Мнж. 121. Чудч. Чп. 250. 5) Такое же кольцо, охватывающее средину війя въ томъ мѣстѣ, гдѣ війя раскалывается на двѣ части. Рудч. Чп. 250. 6) Въ повозкѣ: кольцо, связывающее підтоки съ підгерстю. Рудч. Чп. 249.

Квітка, -ки, ж. 1) Цвѣтокъ. А без долі біле личко, — як квітка на полі: пече сонце, гойда вітер, рве всякий по волі. Шевч. 70. Процвітає в саду квітка... О, траво висока! Закрий її, сховай її від людського ока. К. Досв. Ой вирву я з рожі квітку та й пущу на воду: пливи, пливи, з рожі квітко, та й до мого роду. Н. п. 2) мн. Вѣнокъ изъ искусственныхъ цвѣтовъ, который носить дѣвушка, преимущественно просватанная. 3) Цвѣтной бантъ, пришиваемый къ шапкѣ на свадьбѣ жениху и боярам. Беруть шапки у бояр і пришивають квітки, співають так само, як і тоді, коли пришивають квітку молодому. Чуб. IV. 567. Пійду з села, — зараз оженюся: мені, дівко, та пригниють квітку, тебе, дівко, завертять в намітку. Мет. 15. Переносно: квітку пришити (кому́). Осмѣять кого острымъ словцомъ, мѣткимъ отвѣтомъ и пр. Се така, що кожному квітку пришиє. Эта каждаго осмѣетъ. (Уміла) квітку хоть кому пришити, хитро насміяться. Мкр. Н. 85. Обізветься який парубок, — він зараз і пришиє квітку: дівчатам регот, парубкові бором. О. 1861. VIII. 19. 4) Букетикъ изъ калины или цвѣтовъ, подносимый на крестинахъ повивальной бабкой гостямъ. КС. 1893. VII. 79. 5) Особый родъ вышивки на сорочкѣ. Залюбовск. Чуб. VII. 427. 6) у квітки́. О матеріи: съ рисункомъ въ видѣ цвѣтовъ. Жілетка шовкова в квітки. Св. Л, 174. Ум. квітонька, квіточка. По садочку йшла, квітойки рвала. Чуб. V. 6. Квітоньками гарненько рожа розцвіла. Сніп. У хаті в її — як у віночку, хліб випечений — як сонце, сама сидить — як квіточка. ЗОЮР. І. 145. Дівчинонька, як квіточка, з нею рай. Гліб.

Оздобити, -блю, -биш, гл. Украсить.

Подостигати, -гаємо, -єте, гл. Дозрѣть, доспѣть (во множествѣ).

Пуплянок, -нка, м. = пуп'янок. Ум. пупляночок. Желех.

Путь I, -ті, ж. Путь. Благослови, тату, в божу путь пойти. Маркев. 120. Вона в велику путь задумала, — т.-е. умираетъ. Г. Барв. 524. Щоб твоя путь погибла! (брань).

Сернюк, -ка, м. Самецъ серны, косули, Cervus capreolus. Вх. Пч. II. 6.

Скліщитися Cм. скліщуватися.