Бора, -ри, борва, -ви, ж. = борвій. Величні й моря береги, коли їх борви не колишуть.
Воложати, -жаю, -єш, гл. Сырѣть.
Заря́джувати, -джую, -єш, сов. в. заряди́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Преимущ. сов. в. Управлять, завѣдывать. 2) Приправлять, приправить, сдобрить (кушанье, напр. сметаной). 3) — бра́гу. Заваривать, заварить брагу. Брагу зараз зарядили. Cм. заряжати.
Затала́патися, -паюся, -єшся, гл. Зашлепаться въ грязи, забрызгаться грязью. Глянь, як заталапалась, і тварі не знать.
Келенька, -ки, ж. Ум. отъ келія.
Москальчу́к, -ка, м. 1) Ребенокъ-великоросъ. 2) Сынъ солдата.
Парсона, -ни, ж. Персона, лицо, особа. Ще він возрастом малий, розумом не дійшлий. — Будем, говорять, попліч його дванадцять парсон сажати, будуть його добрими ділами наущати, буде міждо нами, козаками, гетьманувати. Своєю парсоною з'являлась до архирея. Велика парсона, щоб тебе слухати.
Сіп! меж. Дергъ! Хвать! За руку сіп мене. Мене за чуприну сіп!
Ступати, -па́ю, -єш, сов. в. ступи́ти, -плю́, -пиш, гл. Ступать, шагать, итти. Я ледве ступаю. Ступай сміло: куля не візьме. Широко ступав Марко. А чи позволить батенько гуляти, а чи додому ступати? Чоловік що ступить, то згрішить. не зна на яку ступити. Не знаетъ что ему дѣлать, попалъ въ неловкое положеніе. Стара зовсім скрутилась, не зна далі, на яку й ступити. ступити в божу путь. Умереть. Дай, Боже, щоб Василь удавсь у твого батька, то я б спокійно ступила в Божу путь.
Цпеник, -ка, ж. = шпеник 1.