Вербинець, -нця, м. Лоза.
Мела́йник, -ка, м. 1) Хлѣбъ изъ кукурузы. 2) Ломкая порода шифернаго камня.
Місти́тися, -щуся, -стишся, гл. Помѣщаться. Та нічого поститись, коли єсть ігде міститись.
Навощи́ти, -щу́, -щи́ш, гл. = навоскувати.
Опиус, -са, м. Пьяница. Але почкай но! то такі опиуси, що все попропивають.
Оружина, -ни, ж. Ружье. Ой шли чумаки з України, стали на попасі край долини, викресали огню з оружини. Для сильной армії своєї рушниць, мушкетів, оружин наклали повні гамазеї.
Просити, -шу́, -сиш, гл. 1) Просить. А я завше Бога прошу з вечора до ранку, да щоб ти мав щастя й долю, мій милий коханку. Прошу я її милою прозьбою. 2) Приглашать. Хазяйка тим часом вечеряти просить. 3) смерти на себе просити. Накликать на себя смерть. Сам на себе смерти просив.
Сквирк, -ку, м. Плачъ, хныканье.
Ущипливий, -а, -е. Ѣдкій, колкій. Лаялись словами ущипливими. Гірка його розмова, ущипливі слова.
Штиря, -рі, ж. Безплодная овца. Гляну яром по долині — то ж моя биря, то ж моя штиря.
