Добро́тний, -а, -е. Прочный, плотный, надежный. Чоботи шкапові добротні. Добротна кожушина.
Каблі, -лів м., мн. Вилы съ тремя остріями.
Колодиця, -ці, ж. Ступица въ колесѣ. Cм. колодка.
Конечне нар. 1) Непремѣнно, неизбѣжно. Вони почули, що за пшеницею треба конечне йти в двір фараонів. Любилося двоє дітей сердечне, присудив Господь розлучити конечне. 2) не конечне. Не совсѣмъ, не очень. Не конешне вона влюбляла, як до чоловіка трапиться гість.
Манли́вий, -а, -е. Соблазнительный, обманчивый.
Обрезклий, -а, -е. Опухшій, брюзглый. Вони усі такі збрезклі затим, що картоплею живуть.
Пробачити Cм. пробачати.
Турбанина, -ни, ж. Безпокойство, хлопоты. Турбанини багато було.
Хоробрий, -а, -е. Храбрый. Пане гетьмане і ви, батьки, і ви, панове отамання, і ви, братчики, хоробрії товариші! А за ним ідуть мало-мало не три тисячі, усе хоробрії товариші запорожці.
Шапкувати, -ку́ю, -єш, гл. Снимать шапку, стоять безъ шапки, низкопоклонничать. Шапкує перед нею. Первий чоловік у громаді, котрому всі шапкували й поважали. По мові сій шапкую вас, вітаю та й до домівок з миром одпускаю.
