Затопоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Затопать ногами, быстро побѣжать.
Знайомісінький, -а, -е. Совершенно знакомый, совершенно извѣстный. Що мені там кожна стежечка, кожний кущик знайомісінькі.
Куль, -ля́, м.
1) Вымолоченный снопъ. Дав йому він в'язочку сіна і куль соломи і міх полови. Употребл. для солом, кровель. Купила дві копи кулів. Батько, де текло, кришу поладив.
2) Связка камышу. В костер кладуть 30 кіп очерету, а в копі — 60 кулів.
3) Палка или конусообразный обрубокъ, употребляемый въ дѣтской игрѣ того-же имени.
4) Родъ жгута, свернутаго изъ свитки, которымъ бьютъ во время дѣтской игры въ крам. Ум. кулик.
Пообгледжувати, -джую, -єш, гл. Осмотрѣть (во множествѣ).
Попереїжджати, -джа́ю, -єш, гл. = попереїздити.
Попливти, -ву, -веш, гл. Поплыть. Попливемо на той бік озера.
Порозсипатися, -паюся, -єшся, гл. Разсыпаться (во множествѣ).
Прохиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. прохилити, -лю, -лиш, гл. Раздвигать, раздвинуть (густо растущія растенія), пролагая себѣ путь, наклоняя (растенія) въ противоположныя стороны. Ой в городі бузина, вітер не прохилить.
Скатертонька, -ки, ж. Ум. отъ скатерка.
Шишкати, -каю, -єш, гл. Толкать. Півника того під боки шишкає. Коли ж воно надумалось та: какаріку!
