Банність, -ности, ж. Печаль, грусть; тоска. Доки ми ся тай любили — втіхи та радости, а як ми ся залишили — жалю та банности.
Березень, -зня, м. = березіль. 22 березня 1838 року я глянув із неволі на світ божий.
Відпочиння, -ня, с. Отдохновеніе. По три поклони покладали, відпочиння мали. (Изъ фальсифиц. думы).
Кригнати, -наю, -єш, гл. Хирѣть; охать, стонать. Старий дід кригнає.
Перечинити, -ню́, -ниш, гл. Сдѣлать сверхъ чего: дать сверхъ чего. Добра нивойка була: сто кіп жита зродила; іще ся похвалила — копу перечинила.
Підсусідок, -дка, м. Безземельный крестьянинъ, живущій въ чужомъ домѣ. ( = Xата. 175) Cм. сусіда 2.
Росказ, -зу, м. Повелѣніе, приказаніе. Разом за Божим росказом. Горе дворові, де корова росказ волові.
Роскудлати, -ся. Cм. роскудлувати, -ся.
Стовба, -би, ж.
1) Въ плугѣ: прочная дощечка, которой соединяются въ плугѣ чепіги съ градільом: она проходитъ сквозь нижній конецъ чепіги и конецъ граділя.
2) Часть рала, подобная предыдущей въ плугѣ, которой прикрѣпляется кописть къ жертк'ѣ.
3) Корень въ деревѣ, идущій въ землю вертикально.
Хрунь, -ня, м. 1) Эпитетъ свиньи. 2) Въ Галиціи: избиратель, продающій свой голосъ.
