Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

любиста

Люби́ста, -ти, ж. = любисток. ЗЮЗО. І. 126.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 386.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮБИСТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮБИСТА"
Біз, бозу, м. = буз. Владим. у. Волын. г.
Грущи́на, -ни, ж. Груша, незначительная, плоховатая груша. Желех.
Закамени́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Превратить въ камень. Желех.
Лемента́рь, -ря́, м. = лейментарь. Мет. 425.
Наструнчувати, -чую, -єш, сов. в. наструнчити, -чу, -чиш, гл. = настренчувати, настренчити. Наструнчити їх, щоб уже в один голос співали. Мир. ХРВ. 278.
Огородити Cм. огороджувати.
Поїхати, -їду, -деш, гл. Поѣхать. Сідлай, козаче, коня вороного, та поїдем вінчатися до попа чужого. Чуб. V. 137. Поїдьмо, кажу, дідусю, в ліс да нарубаєм дров. ЗОЮР. І. 229.
Пообмаслювати, -люю, -єш, гл. Обмаслить (во множествѣ).
Розмірач, -ча, м. Циркуль деревянный у бочаровъ. Черк. у.  
Тарганина, -ни, ж. Дерганіе, тасканіе. Шейк. Ум. таргани́нка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЮБИСТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.