Жлу́ктечко, -ка, с. Ум. отъ жлукто.
Забіснува́тися, -ну́юся, -єшся, гл. Забѣсноваться. Та він деколи як забіснується, то всіх з хати порозганя.
Натюпати, -паю, -єш, гл. Набѣгать, достать. Тюпала, тюпала, та й принців натюпала.
Оплести, -ся. Cм. оплітати, -ся.
Очутити, -ся. Cм. очучати, -ся.
Повідтинати 2, -на́ю, -єш, гл. Отрубить, отрѣзать (во множествѣ).
Пооблуплюватися, -люємося, -єтеся, гл. Облупиться (во множествѣ). Верхи в дуба повсихали і кора на їх пооблуплювалась.
Скочка, -ки, ж. 1) Лѣсная мышь, Mus silvaticus. 2) мн. Раст. а) Sempervivum hirtum L. б) Sempervivum tectorum L.
Срібний, -а, -е. Серебряный. Золотії бильця, срібні колокільця. Вловлять рибку — золота головка, а срібний хвостик.
Чухрати, -ра́ю, -єш, гл. 1) Обрубывать вѣтви, сучья на деревѣ; обрывать однимъ движеніемъ руки рядъ листьевъ на вѣтви. Поставив мене чухрать гілля. 2) Разбирать овечью шерсть, очищая отъ сору. 202. Ой коли б ти хазяїн, та овечки собі мав, то б я дома сиділа, вовничку чухрала. 3) Бить, колотить. Лупіть Рябка! — сказав, — чухрайте! Ось батіг! . Хомиха кожен день свого Хому чухрала.4) Бѣжать. А ну ноги на плечі та й чухрай. Видно й хати, та далеко чухрати. От ми базікаєм, а час, мов віл з гори чухра, його не налигаєш. 5) Объ огнѣ пожара: бистро подвигаться, охватывая. Вихопився огонь із кватирочки та й пішов чухрати все кругом.
