Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

любижник

Люби́жник, -ка, м. Раст. Melampyrum pratense. Лв. 100.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 386.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮБИЖНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮБИЖНИК"
Гордува́ння, -ня, с. Дѣйствіе гордящагося, гордыня, пренебрежительность. Ой дівчино гордовита, гордуєш ти мною, — буде твоє гордування все передо мною. Грин. ІІІ. 233.
Звороча́ти, -ча́ю, -єш, гл. = звертати. Я на його накричав, щоб з доріжки зворочав. Чуб. V. 739.
Клань, -ня, м. и кла́ня, -ні, ж. Полкопны, 30 сноповъ. А на тих ланах пшениця в кланях, в кланях, не в кланях, в сто оборогах. Желех. Могил.-Под.
Книгозбір, -збо́ру, м. Библіотека. В книгозборі батька Тараса. Ном. II.
Корівчина, -ни, ж. Плоховатая корова. Корівчина була та стара, дак і загинула.
Кревність, -ности, ж. Родство.
Неплідний, -а, -е. Неплодный, безплодный. Елизавета була неплідна. Єв. Л. І. 7. Перва його жінка була неплідна, а се вже з другою дав йому Господь на старість утіху. Г. Барв. 163.
Перепочинок, -нку, м. Кратковременный отдыхъ. Стор. II. 123.
Побриндзати, -дзаю, -єш, гл. Побрести. Побриндзав у сад. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Потерть, -ти, ж. Потертый табакъ, солома и пр., труха. Зірви той цвіт гречаний, висуши його й зітри на потерть. Грин. II. 322.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЮБИЖНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.