Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

люблята

Любля́та, -ля́т, с. мн. = люб'ята.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 386.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮБЛЯТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮБЛЯТА"
Гнівання, -ня, с. Дѣйствіе гнѣвающагося, тнѣвное состояніе. Як вам не обридло те гнівання?
Де́рес, -су, м. Раст. Горець, Polygonum.
Жоло́бина, -ни, ж. Долинка между двумя возвышеніями. Лубен. у. Шух. І. 178. Ум. жоло́бинка. Cм. жоліб 6.
Наглуми́тися Cм. наглумлятися.
Павурка, -ки, ж. = павуриця = павичка. Вх. Лем. 446.
Плямити, -млю, -миш, гл. Пятнать, пятнить.
Позсідати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и зсісти, но о многихъ.
Розмир, -ру, м. Разрывъ дружескихъ, мирныхъ отношеній, война. О. 1862. II. 65; V. Кух. 29. Адже ми розмир утвердили! Ми з турком поб'ємось одні. Котл. Ен. Турчин піднявся, стався розмир; почали викликати козацтво. О. 1862. II. 61. Вона того Кабицю ще в Самарі перед розмиром полюбила. О. 1861. XI. Кух. 13.
Торбей, -бея, м. Нищій. Шух. І. 49.
Фірманити, -ню, -ниш, гл. Быть кучеромъ. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЮБЛЯТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.