Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

люблянка

Любля́нка, -ки, ж. = любанка. Ум. любля́ночка. Любили ж мене три любляночки. Грин. ІІІ. 21.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 386.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮБЛЯНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮБЛЯНКА"
Латовець, -вця, м. Деревянный гвоздь для прибиванія лат на стропилахъ. Угор.
Народолю́бець, -бця, м. Любящій народъ; народникъ. К. MX. 33. Українським... народолюбцям забороняли сповіщати рідний край про все, чим би освітилась його темрява. К. ХП. 125.
Орандарський, -а, -е. = орендарський. Орандарські діти. Грин. III. 692.
Охоче нар. Охотно.
Перетурбуватися, -буюся, -єшся, гл. Перестать безпокоиться.
Пихатий, -а, -е. Спесивый, гордый. МВ. ІІ. 32. В їх пихатому серці нема місця любові ік простим людям. О. 1862. І. 75.
Півзинка, -ки, ж. 1) Ум. отъ півзина. 2) Соломенная веревка, играющая ту-же роль, что и півзина. Драг. 31.
Ускочку нар. Галопомъ. Я їхав нерівно: де ристю, а де вскочку, бо постилався знайти воли, щоб не попались де у шкоду. Новомоск. у.
Чуприндирь, -ря, м. Носящій хохолъ, длинные волосы. К. ЧР. 87. Молодці низовці чуприндирі. К. МБ. 275. Троянці наші чуприндирі на землю скіць, — як там були. Котл. Ен. IV. 19.
Шевцювати, -цю́ю, -єш, гл. Сапожничать, заниматься сапожнымъ ремесломъ. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЮБЛЯНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.