Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

льопати

Льо́пати, -паю, -єш, гл. Ляпать, мазать. Годі вже тобі оту долівку льопати: розводь маслинку, та ставай — вибілиш оцю стінку. Кобел. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 385.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЬОПАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЬОПАТИ"
Відмахуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. відмахнутися, -нуся, -нешся, гл. Отмахиваться, отмахнуться. Обмахувались руками. Левиц. Пов. 79.
Гайтта! меж. Гайта. Kolb. І. 65.
Грі́шник, -ка, м. Грѣшникъ. Ном. № 5098.
Жлу́ктечко, -ка, с. Ум. отъ жлукто.
Лу́жити, -жу, -жиш, гл. Мыть въ щелокѣ, бучить. Лужити тра нитки. Могил. у.
Оправний, -а, -е. 1) Обдѣланный, оправленный. 2) Переплетенный.
Повітриця, -ці, ж. Вихрь. Вх. Уг. 260.
Подзвіння, -ня, с. = подзвін.
Покірниця, -ці, ж. Покорная кому женщина.
Тесанина, -ни, ж. Тесаніе, вытесываніе. Ум. тесани́нка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЬОПАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.