Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

люде

Лю́де, -де́й, мн. 1) Люди. Бог Богом, а люде людьми. Ном. № 170. Бог судить не так, як люде. Ном. № 34. От уже й люде трапляються, — от уже й заміж пора — Які там, мамо, люде? — Харько Кабиця. О. 1861. XI. Кух. 13. з його люде будуть. Изъ него толкъ будетъ. Ном. № 4866. Я тоді ще бачив, які з його люде будуть. вас за людей мають. Васъ считаютъ за людей, къ вамъ относятся какъ къ людямъ. в людях. Публично, при народѣ. Шануй одежу в дворі, вона тебе в людях. Ном. № 11128. 2) Простой народъ. Дивись! пан, а балака, як люде. Ном. № 1244. Чи пани, чи люде? Ном. № 1138. То пани, а ми люде. Ном. № 1139. Ум. людки́. (Чуб. III. 109), людоньки, людочки. Людоньки! та де в мене гроші взялися? Камен. у. Людочки! як же я злякалась! Ув. людиська, люди́ща. Єсть люде, єсть і людиська (людища). Ном. № 2450.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 388.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮДЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮДЕ"
Бемул, -ла, м. Дуракъ, болванъ. Ото з тебе бемул! Ном. № 6273.
Біючий, -а, -е. Бьющійся. біюча жила. Артерія.
Заторо́плений, -а, -е. Сбитый съ толку. Жидівка затороплену дівчину ще й на инший путь наведе. О. 1862. І. 74.
Згаша́ти, -ша́ю, -єш, сов. в. згаси́ти, -шу́, -сиш, гл. Гасить, погашать, погасить, тушить, потушить. А тепер нехай не зарікається Барабаш, гетьман молодий, на славній Україні огнів та тернів згашати. Мет. 388. Хиба тоді, дівчинонько, мої мислі згасиш, коли твою білу ручку та з моєю зв'яжеш. Коцип.
Кінь, коня́, м. 1) Конь, лошадь. Коваль коня кує, а жаба й собі ногу дає. Ном. № 2548. Ідуть вони поле, їдуть і другеє, а на третє поле став кінь спотикаться. Мет. 2) Дѣтская игра въ мячъ, когда поймавшій мячъ садится на бросавшаго и кричитъ: продай коня! Камен. у. О 1861. XI. Свидн. 36. 3) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат.
Кульгати, -га́ю, -єш, гл. Хромать. На Бога пеняєш, а сам кульгаєш. Ном. № 89. Одже дарма, що наука на катедрах культы або спала. Левиц. І.
Магала́, -ли, ж. Часть предмѣстья. На захід сонця по-за місто йде поперечний яр... Сей яр сходиться з подовжнім, що ділить Круті на дві половини — міську і не міську. Ті кутки, що за містом та за ярами, звуться: ся магала, та магала, — ніби то: ся сторона, та сторона; де хто живе, ту сторону і зве: ся магала. Св. Л. 24.
Пахнота, -ти, ж. Запахъ, благовоніе. Ніхто не може одібрати од ладану пахкоти. Грин. II. 322.
Рубаний, -а, -е. Рубленный. Рубаних дров уже трошки зосталося, — треба вже рубати. Рубана рана. Рана отъ сабли или другого подобнаго рубящаго оружія. Маю я на собі девять ран — рубані широкі, а читирі — стреляні глибокі. АД. І. 258. рубаний коло́дязь = рублений колодязь. Ой в рубанім колодязі.... там дівчина воду брала. Чуб. V. 1184.
Салимон, -на, м. Испор. соломон. Названіе гадательной книжки лубочнаго изданія, на заглавномъ листкѣ которой обыкновенно помѣщается большой кругъ, поддерживаемый мужчиной; на кругъ бросаютъ шарикъ, который падаетъ на какое нибудь изъ помѣщенныхъ тамъ чиселъ, — подъ этимъ числомъ находится въ книжкѣ отвѣтъ на задуманное. На салимон ворожити. Г. Барв. 338.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЮДЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.