Бокувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) Сидѣть бокомъ. Де бокуй, Марусенько, не бокуй: сядь собі прямесенько.
2) Сторониться, обходить стороною. Бокує чогось від мене.
Вартовий, -а, -е. 1) Сторожевой, караульный. Парк теж оточала вартова сторожа.
2) = вартівник.
Відчай, -чаю, м. Безнадежность. Употреб. лишь въ выраженіи: пустити на одчай божий, — на одчай душі. На все отважиться, дѣлать, всѣмъ рискуя.
Згної́ти, -ною́, -їш, гл. Дать сгнить. Вже на тоці згноїв хліб Семен.
Коцюрба, -би, ж. Черемуха, Prunus padus.
Напра́вити Cм. направляти.
Передавити, -влю́, -виш, гл. Передавить.
Похват, -ту, м. Въ выраж.: на похваті. Подъ рукой. Що є в хаті на похваті? — Клямка. Та держить нагаєчку на похваті.
Проспати, сплю, спиш, гл.
1) Проспать. Чигирине, Чигирине, мій друже єдиний! проспав єси степи, ліси і всю Україну.
2) Переспать. Ничипір проспав свій хміль.
Ціляти, -ляю, -єш, гл.
1) Цѣлить. Ось нап'яв безбожний лука, стрілку накладає, праведного в саме серце з захисту ціляє. Буду таки цілять, — чи не вцілю? Тоді руки трусились!
2) Улучать время. Успішайсь поперед за неї сказати: тпру! От він так і ціля: скоро зійшлись, зараз: тпру!
