любитки

Люби́тки гл. ум. отъ любити. Уже нам ся сього року любитки не веде. Гол. IV. 508.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 386.

Випадкові слова

Плювака, -ки, об. Постоянно плюющій, плюющая. Ум. плювачка.

повністю...

Спаніти, -ні́ю, -єш, гл. Превратиться въ барина, стать бариномъ.

повністю...

Вишкрябувати, -бую, -єш, сов. в. вишкрябати, -баю, -єш, гл. Выцарапывать, выцарапать.

повністю...