Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

любонька

Лю́бонька, -ки, ж. Ум. отъ любка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 387.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮБОНЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮБОНЬКА"
Дівнян, -ну, м. Раст. Ononis hircina. Лв. 100.
Замахови́й, -а́, -е́ Маховой. Для ліпшого замаху всаджене на кінець колодки замахове́ колесо. МУЕ. III. 15.
Згрязи́ти, -жу́, -зи́ш, гл. = згрузи́ти. Згряжена дорога. Черк. у.
Набарложи́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Нагрязнить.
Недовіркуватий, -а, -е. Недовѣрчивый. Волынь. Слов. Д. Эварн.
Отримач, -ча, м. Инструментъ у бочаровъ, при помощи котораго они при складываніи клепокъ, прижимаютъ первую и послѣднюю клепку къ обручу. Части его: вильцята, засув, клинець. Шух. І. 249.
Охвірний, -а, -е. Пожертвованный. Охвірний образ.
Прогальовина, -ни, ж. Прогалина, поляна въ лѣсу. Черк. у.
Таволжаний, -а, -е. Относящійся къ таволг'ѣ. Шейк.
Тинина, -ни, ж. Колъ изъ плетня.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЮБОНЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.