Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

любля

Любля́ нар. Нравиться, угодно. Щоб ти мене на шиї возив, та скрізь, де мені любля. МВ. (КС. 1902. X. 151). Ну, хто куди любля! Усюди є об віщо погріти руки! І от — одна купа сюди, а друга туди... К. ЧР. 353.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 386.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮБЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮБЛЯ"
Живти́, -живу́, -ве́ш, гл. = жити. Тут колись добре було живши нашим, батькам, а нам уже ніколи не прийдеться живти так. Кобел. у.
Запикну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. = запикатися. Він не запикнеться. Н. Вол. у.
Зла́гожуватися, -жуюся, -єшся, гл. = злагоджуватися. От злагожується зять на весні вже, чи коли там, іти орать. Рудч. Ск. І. 180.
Змарнити, -ню́, -ни́ш, гл. = змарнувати. Змарнив худобу. Вх. Зн. 22.
Намісти́ти, -міщу́, -стиш, гл. Помѣстить много, наставить.
Пересмикати, -чу, -чеш, гл. Передергать. Я шавлію пересію, руту пересмішу. Чуб. V. 211.
Підслухи, -хів, м. мн. Подслушиваніе. Двох турчинів на підслухи посилає. АД. І. 211. стоя́ти на підслухах. Подслушивать.
Повідколупувати, -пую, -єш, гл. = повідколуплювати. Взяли вони, пообколупували з скель каміння одинакової ваги, поставали на горі... і давай шпурлять. Драг. 231.
Праотець, -тця, м. Праотецъ. Гн. І. 10. паші праотці на тебе уповали. К. Псал. 50.
Скоцюрбитися, -блюся, -бишся, гл. Скорчиться. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЮБЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.