любля

Любля́ нар. Нравиться, угодно. Щоб ти мене на шиї возив, та скрізь, де мені любля. МВ. (КС. 1902. X. 151). Ну, хто куди любля! Усюди є об віщо погріти руки! І от — одна купа сюди, а друга туди... К. ЧР. 353.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 386.

Випадкові слова

Приворотки, -ток, ж. мн. = приворот. ЗЮЗО. І. 141.

повністю...

Рата, -ти, ж. Срокъ платежа, также часть платы (арендной и пр.), приходящаяся на данный срокъ. Чуб. VI. 226. Першу рату заплатив. ратами виплачувати. Уплачивать по частямъ, частями. Подольск. г. роскласти плату на рати. Распредѣлить уплату на извѣстные сроки. Подольск. г. суха рата. Арендная плата въ неурожайный годъ. Подольск. г. на рати. Ha выплату. Галиц.

повністю...

Замогти́ Cм. замогати.

повністю...