Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

люб

Люб, -ба, м. Милый. Од Бога — люб, од попа шлюб, од короля весілля. Рк. Макс. На що люба любувала? ЗОЮР. II. 14.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 385.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮБ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮБ"
Го́рбитися, -блюся, -бишся, гл. Сгибаться, горбиться.
Завива́ння II, -ня, с. Завываніе. Левиц. Пов. 331.
Найду́шка, -ки, ж. Найденышъ женскаго пола. Желех.
Переконуватися, -нуюся, -єшся, сов. в. перекона́тися, -на́юся, -єшся, гл.чого. Убѣждаться, убѣдиться. Св. Л. 92.
Позаробляти, -ля́ю, -єш, гл. Задѣлать (во множествѣ).
Порівнятися, -ня́юся, -єшся, гл. Поравняться. А він, порівнявшись із нами, та й каже: «Здорові!». ЗОЮР. І. 253.
Пригістне, -ного, с. Гостинець, подарокъ посѣтителя. Шух. І. 218.
Рипливий, -а, -е. Скрипучій. Рипливий віз. МВ. ІІ. 14.
Росколивати, -ва́ю, -єш, гл. Расколебать, расшатать.
Синко, -ка, м. Ум. отъ син.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЮБ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.