Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

люб

Люб, -ба, м. Милый. Од Бога — люб, од попа шлюб, од короля весілля. Рк. Макс. На що люба любувала? ЗОЮР. II. 14.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 385.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮБ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮБ"
Відщепити, -ся. Cм. відщепляти, -ся.
Набажа́тися, -жа́юся, -єшся, гл. Испытать много желаній, нажелать себѣ многаго.
Навіже́нство, -ва, с. Безуміе, сумасбродство.
Нищий, -а, -е. Старець. Оддай нищим, а собі ні з чим. Ном. № 4758.
Паляничка, -ки, ж. Ум. отъ паляниця.
Порозсилати, -ла́ю, -єш, гл. Разослать (многихъ). Всіх по хатах порозсилає. Г. Барв. 341. Теперечки при замку нема і тисячі кварцяних, усіх порозсилали. Стор. МПр. 100.
Потруситися, -шу́ся, -сишся, гл. Потрястись.
Татцьо, -ця, м. Ум. отъ татко. Вх. Лем. 472.
Ужувати, -жую, -єш, гл. Быть въ состояніи сжевать. КС. 1882. IX. 585.
Шуряк, -ка, м. = шурин. Ну, тепер ми всі поженились, — як би нам шуряка оженить? Рудч. Ск. І. 84. Ум. шурячок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЮБ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.