Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

льоховиця

Льохови́ця, -ці, ж. Яма; чаще: волчья яма, западня для поимки волковъ. Лубен. у. У цій Барвінщині чисто якісь льоховиці. Лубен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 385.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЬОХОВИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЬОХОВИЦЯ"
Аїр, -ру, м. = Гав'яр. Мил. 35. ЗЮЗО. I. 109. Кролевец. у.
Заране́ньконар. Ум. отъ зарані́.
Пообпалювати, -люю, -єш, гл. Обжечь (во множествѣ).
Поширити, -рю, -риш, гл. 1) Распространить. 2) Cм. і поширяти.
Пристрітельний, -а, -е. = пристрітний. Єф. 26.
Розчинка, -ки, ж. Ум. отъ розчина.
Солопій, -пія, м. Ротозѣй.
Супіскуватий, -а, -е. Супесчаный. Нѣж. у.
Улива, -ви, ж. Проливной дождь. Бурхали із-під неба вливи, і хмари голосом гукали. К. Псал. 176.
Филь, -лю, м. 1) Родъ, фамилія. З того филю. Вх. Зн. 75. 2) Порода. Така филь у тих овец: всі білохвості. Вх. Зн. 75.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЬОХОВИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.