Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

люд

Люд, -ду, м. Народъ, людъ; человѣчество. Не все ж Біг дарує, про що люд міркує. Ном. № 71. Вона стане на користь людові нашому. Дещо. 15. Люд вже здавна коверзує — з того лихо плазує. Ном. № 2456.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 387.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮД"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮД"
Бойка, -ки, ж. Малоросска-галичанка, жительница Бойківщини. Желех.
Ґерля́нка, -ки, ж. см. Єтір з прутя.
Замая́чити, -чу, -чиш, гл. Показаться вдали.
Зарази́ха, -хи, ж. = зараза 2. ЗЮЗО. І. 130.
Кашоварник, -ка, м. = кашовар. Ум. кашоварничок. КС. 1882. XI. 231.
Позохочуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Проявить охоту, желаніе, согласиться что либо сдѣлать (о многихъ).
Покаятися, -каюся, -єшся, гл. Покаяться. Покаявся злодій у ягодах. Ном. № 2250.
Прирощений, -а, -е. Приросшій. Черк. у.
Пшенишнище, -ща, с. = пшеничище. Вас. 196.
Удобарити, -рю, -риш, гл. Понять. Вх. Зн. 5.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЮД.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.