Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

люза

Лю́за, -зи, ж. Большая барка на Днѣпрѣ, аршинъ до 30 длины, везущая преимущественно мелкій лѣсъ. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 389.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮЗА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮЗА"
Котіль, -ля, м. Наружная плетеная воронка верши. Шух. І. 226.
Куш! или а куш!, меж. Крикъ, которымъ гонять овецъ. Kolb. І. 65.
Лохма́тний, -а, -е. Изорванный, въ лохмотьяхъ. Лучче своє лохматне, ніж чуже прохатне. Ном. № 9685.
Невідничий, -чого, м. = невідник. Звели ти своїм невідничим, — хай вловлять рибку. Мнж. 33.
Ополудень нар. Въ полуденную пору. Бігав я, ганявся зранку. Було вже ополудень, як я зустрів одного з них. Новомоск. у.
Погудка, -ки, ж. Порицаніе.
Порозсерджувати, -джую, -єш, гл. Разсердить (многихъ).
Поцвенькати, -каю, -єш, гл. Поговорить на непонятномъ языкѣ. Жид поцвенькав до жидівки, а тоді й каже..
Цвіргун, -на, м. = цвіркун.  
Червоногрудий, -а, -е. Съ красною грудью (о птицѣ, напр. снигирѣ). Греб. 390.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЮЗА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.