Відбиватися, -ваюся, -єшся, сов. в. відбитися, -діб'юся, -б'єшся, гл. 1) Отбиваться, отбиться. Од троянців одбивались. 2) Удаляться, удалиться, отдаляться, отдалиться, отбиться. Від роду відбилася. Тут родилася, тут хрестилася, у чужую сторононьку да й відбилася. 3) Отражаться, отразиться. В прозорій воді відбиваються золоті верхи. 4) О кобылѣ: случиться съ жеребцомъ.
Відерковий, -а, -е. Ведерный.
Волохатість, -тости, ж. Мохнатость, косматость.
Заї́жка, -ки, ж. Закуска, заѣданье чѣмъ. Чарку вип'є для заїжки, та й більше ніяк не п'є.
Заподі́ти, -ді́ну, -неш, гл. Задѣвать. Ой де ж мужа заподіла?
Нагарча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Наворчать (о собакѣ и сердитомъ человѣкѣ).
Покланятися 2, -ня́юся, -єшся, гл. = поклонятися. Брат сестрі покланяється.
Проторгувати, -гую, -єш, гл.
1) Проторговать. Проторгував аж три годи.
2) Потерять, торгуясь. Кажуть, що Сомко хоче теж із москалем по гадяцьких пунктах торгуватись. Коли б свого не проторгував.
Соколиха, -хи, ж. Соколиха, соколья самка. Соколихо-мати, коня не продати.
Уремення, -ня, с. Счастье, удача. Чиє времення, того й погода.
