лящання
Ляща́ння, -ня, с. Пронзительный, рѣзкій говоръ, крикъ. Крики, співи, стоголосе лящання.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 394.
Том 2, ст. 394.