Виходити, -джу, -диш, гл.
1) Исходить. Всі лужечки виходила. Багато світу виходила.
2) Достичь, добиться хожденіемъ. Ходив три дні, та виходив злидні. Дай руками, а не виходиш ногами. Три дні ходив Антосьо по селі і виходив аж три злоти.
3) Проходить. І де ти, Чіпко, ходиш? де ти бродиш?:.. Ось до якої пори виходив.
Воротати, -таю, -єш, гл. Обтирать зерно въ ступѣ отъ шелухи.
Знатуритися, -рюся, -ришся, гл. Снаровиться. Знатуривсь кінь.
Клейгов! меж. Восклицаніе гуцульскихъ древосѣковъ: берегись! Cм. кінатов.
Нари́ти Cм. ii. наривати.
Перестраждати, -даю, -єш, гл. Перестрадать. Одним одна душею усе перестраждає, усе перетерпить.
Пообвинувачувати, -чую, -єш, гл. Обвинить (многихъ).
Тулятися, -ля́юся, -єшся, гл. Скитаться, слоняться. Ти туляєшся, не хочеш іти. Що-вечора тутенька туляюся, світом нужу. Сірома по під тинню згорблена тулялась.
Угурен, -рна, -не́, угурни́й, -а́, -е́ = огурний. Ох масляно угурна, чому ти одна? як би тебе сім неділь, а посту одна. Хто не вгурен, той не голоден. Угурного чоловіка скарає Бог.
Фраїрча, -чати, с. = фраїрочка.
