Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лящання

Ляща́ння, -ня, с. Пронзительный, рѣзкій говоръ, крикъ. Крики, співи, стоголосе лящання. Мир. ХРВ. 269.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 394.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЯЩАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЯЩАННЯ"
Булатний, -а, -е. Булатный. АД. II. 99. Шаблі булатнії. АД. І. 214.
Гарак, -ку, м. Ромъ. МУЕ. І. 110.
Гидно нар. = гидко. Ой на дворі плютка, тогди нам добре тутка; лиш нам єдно гидно, що сватонька не видно. Гол. IV. 318.
Дуб'Я́нці, -ців, м. мн. Родъ кожаныхъ лаптей изъ дубленой кожи. Вх. Зн. 72.
Дуже нар. 1) Очень. Да чиста панна сина породила, да в Офлейовим місті дуже рано. Чуб. ІІІ. 328. Ні, братця, тепера дуже й дуже лучче стало нашому братові. Харьк. 2) Сильно, очень. Ой, милий друже, люблю тебе дуже. Мет. 239. І росли води, і прибували дуже на землі. Св. П. 1 кн. Мус. VII. 18. Його дуже вдарено. Харьк.
Красуля, -лі, ж. Насѣк. Calomosa sycorhanta. Вх. Пч. І. 5.
Наджули́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Напиться пьянымъ, нагрузиться. Харьк.
Райдуга, -ги, ж. Радуга. Грин. III. 300. Райдуга воду бере на дощ. ХС. II. 88.
Серм'яжник, -ка, м. Носящій сермягу, бѣднякъ. Уст козаки, багачі-молодці в улани пійшли, а мужики-серм'яжники та й не схотіли. Чуб. V. 955.
Харем, -му, м. Гаремъ. Дрімає в харемі — в раю Византія. Шевч. 58.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЯЩАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.